безбілетний

безбілетний
[беизб'іле/тнией]
м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "безбілетний" в других словарях:

  • безбілетний — а, е. 1) заст. Який не має паспорта, документа на проживання де небудь; безпаспортний. Безбілетні бурлаки. 2) розм. Який не має квитка (на проїзд і т. ін.); безквитковий. Безбілетний пасажир …   Український тлумачний словник

  • безбілетний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безбілетник — а, ч., розм. Безбілетний пасажир …   Український тлумачний словник

  • безбілетність — ності, ж. Абстр. ім. до безбілетний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»